Клінічне визначення
Рак сечового міхура — це захворювання, при якому аномальні клітини безконтрольно ростуть у слизовій оболонці сечового міхура. Якщо не виявити його на ранній стадії, він може поширитися на сусідні тканини або інші частини тіла.
Епідеміологія та поширеність
Епідеміологічні дані для цієї нозології наразі уточнюються. Підпишіться на оновлення реєстру.
Клінічні прояви
Найпоширенішою ознакою є кров у сечі, яка може бути видимою (забарвлює сечу в червоний або колір коли) або виявлятися лише під мікроскопом. Інші симптоми включають біль або печіння під час сечовипускання, частіше сечовипускання, сильний позив до сечовипускання, біль у нижній частині спини або тазу. Деякі люди також можуть відчувати втому або втрачати вагу без причини.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
—
Методи діагностики
Лікарі зазвичай починають з аналізу сечі для виявлення крові. Якщо кров виявлена, можуть провести візуалізаційні дослідження, такі як УЗД або КТ, для огляду сечового міхура та нирок. Основним дослідженням є цистоскопія, під час якої тонка трубка з камерою вводиться в сечовий міхур для огляду пухлин. Якщо виявлено підозрілу ділянку, береться невеликий зразок (біопсія) для перевірки на ракові клітини.
Лікування та терапія
Лікування залежить від того, чи рак проник у м'яз сечового міхура. Для ранніх стадій часто проводять операцію з видалення пухлини через уретру (ТУРБ), іноді з наступною хіміотерапією або імунотерапією, які вводяться безпосередньо в сечовий міхур. Для більш запущених раків можуть рекомендувати хіміотерапію перед операцією, видалення сечового міхура (цистектомію) або комбінацію променевої та хіміотерапії.
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть викликати подібні симптоми, включають інфекції сечовивідних шляхів, камені в нирках, збільшену простату, інтерстиціальний цистит (синдром болючого сечового міхура) та доброякісні (неракові) новоутворення. Лікар проведе дослідження, щоб виключити їх.