Головна › Рідкісні захворювання › Синдром Беквіта-Відемана внаслідок мікроделеції 11p15
ORPHA:231127 Рідкісне в Європі

Синдром Беквіта-Відемана внаслідок мікроделеції 11p15

International Name (EN): Beckwith-Wiedemann syndrome due to 11p15 microdeletion

1 Клінічне визначення

Синдром Беквіта-Відемана внаслідок мікроделеції 11p15 — це генетичне захворювання, яке спричиняє надмірний ріст дітей до та після народження. Воно викликане невеликою втратою фрагмента хромосоми 11, що впливає на гени, які контролюють ріст.

2 Епідеміологія та поширеність

Епідеміологічні дані для цієї нозології наразі уточнюються. Підпишіться на оновлення реєстру.

3 Клінічні прояви

У дітей з цим захворюванням часто спостерігаються великий язик (макроглосія), дефект у ділянці пупка (омфалоцеле або пупкова грижа), низький рівень цукру в крові після народження (неонатальна гіпоглікемія), збільшення органів (вісцеромегалія) та складки або ямки на вухах. Також підвищений ризик розвитку деяких дитячих ракових захворювань, таких як пухлина Вільмса (рак нирки) та гепатобластома (рак печінки).

4 Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)

Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):

—

5 Методи діагностики

Лікарі діагностують це захворювання, виявляючи типові фізичні ознаки та підтверджуючи генетичним тестуванням. Аналіз крові може виявити втрату фрагмента хромосоми 11 (мікроделецію 11p15).

6 Лікування та терапія

Лікування спрямоване на контроль симптомів та моніторинг ускладнень. Це може включати хірургічне втручання для виправлення дефектів черевної стінки, моніторинг та лікування низького рівня цукру в крові, а також регулярний скринінг на рак (наприклад, УЗД черевної порожнини та аналізи крові) для раннього виявлення пухлин. Дітям може знадобитися логопедична терапія або інша підтримка при проблемах з язиком.

7 Диференційна діагностика

Інші стани, які можуть бути схожими, включають інші синдроми надмірного росту, такі як синдром Сімпсона-Голабі-Бемеля, синдром Перлмана та синдром Сотоса. Вони також спричиняють великі розміри та збільшення органів, але мають різні генетичні причини та особливості.

Клінічні новини та дослідження

Останні регуляторні рішення та публікації щодо цієї нозології

Що мавакамтен приносить пацієнтам з обструктивною гіпертрофічною кардіоміопатією: клінічна доступність та вплив на спільноту

13 Oct 2026 FDA

Мавакамтен, новаторський селективний інгібітор серцевого міозину, є значним досягненням у лікуванні симптоматичної обструктивної гіпертрофічної кардіоміопатії (ОГКМ) для дорослих та дітей....

Читати далі →

Що Левацетиллейцин Пропонує При Атаксії-Телеангіектазії: Клінічна Доступність та Вплив на Пацієнтів

9 Oct 2026 FDA

Левацетиллейцин (Aqneursa) закріпив свою роль як клінічно доступний і ключовий засіб для лікування атаксії у пацієнтів з атаксією-телеангіектазією (А-Т), ставши...

Читати далі →

Що Ctexli (хенодіол) Пропонує при Церебротендинозному Ксантоматозі: Клінічна Доступність, Метаболічна Корекція та Вплив на Пацієнтів

5 Oct 2026 FDA

Ctexli (хенодіол), нині встановлена терапія, є критично важливим, першим у своєму класі засобом для лікування дорослих із церебротендинозним ксантоматозом (ЦТК)....

Читати далі →

Тулісокібарт від Merck демонструє багатообіцяючі результати у Фазі 2b для помірної та важкої форми гнійного гідраденіту

4 Oct 2026 FDA

Досліджуване антитіло до TL1A, тулісокібарт від Merck, продемонструвало значні позитивні результати у дослідженні Фази 2b для помірної та важкої форми...

Читати далі →

Мірдаметиніб зменьшує розмір пухлин майже вдвоє у пацієнтів нейрофіброматозу 1 типу (НФ1) з плексиформними нейрофібромами

3 Oct 2026 Генетика FDA

Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) схвалило Gomekli (мірдаметиніб), пероральний інгібітор МЕК, для осіб...

Читати далі →

Алопуринол Отримав Перше Статусне Визначення Орфанного Препарату для Синдрому Марфана

2 Oct 2026 FDA

У знаковій події для спільноти рідкісних захворювань, алопуринол отримав статус орфанного препарату (ОП) для лікування синдрому Марфана від регуляторних органів....

Читати далі →