Головна › Рідкісні захворювання › Автосомно-домінантна хвороба Шарко-Марі-Тута типу 2G
ORPHA:99941 Рідкісне в Європі

Автосомно-домінантна хвороба Шарко-Марі-Тута типу 2G

International Name (EN): Autosomal dominant Charcot-Marie-Tooth disease type 2G

1 Клінічне визначення

Автосомно-домінантна хвороба Шарко-Марі-Тута типу 2G — рідкісний, повільно прогресуючий спадковий розлад нервів, який уражає нерви, що контролюють рух і чутливість. Він призводить до слабкості та втрати м'язів кистей і стоп, зниження чутливості, а також ослаблених або відсутніх рефлексів; зазвичай починається в підлітковому віці або в ранньому дорослому віці.

2 Епідеміологія та поширеність

Епідеміологічні дані для цієї нозології наразі уточнюються. Підпишіться на оновлення реєстру.

3 Клінічні прояви

Симптоми зазвичай починаються в підлітковому або ранньому дорослому віці та включають слабкість і атрофію м'язів гомілок і стоп, що спричиняє звисання стопи (foot drop) і труднощі при ходьбі. Також може спостерігатися втрата чутливості в стопах і кистях, а глибокі сухожилкові рефлекси (наприклад, колінний) знижені або відсутні. Захворювання повільно прогресує з часом.

4 Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)

Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):

—

5 Методи діагностики

Діагностика ґрунтується на клінічному обстеженні, дослідженні провідності нервів, що виявляє аксональне ушкодження, та генетичному тестуванні для виявлення мутацій у специфічному гені, пов'язаному з цим типом. Сімейний анамнез подібних симптомів також може підтримувати діагноз.

6 Лікування та терапія

Специфічного лікування немає, але терапія зосереджена на контролі симптомів і підтримці функції. Вона може включати фізичну терапію, ерготерапію, ортези або брекети для підтримки слабких гомілковостопних суглобів і лікування нейропатичного болю. Рекомендується регулярний нагляд невролога.

7 Диференційна діагностика

Інші стани, які можуть виглядати подібно, включають інші типи хвороби Шарко-Марі-Тута (особливо інші аксональні форми), хронічну запальну демієлінізуючу полінейропатію та інші спадкові нейропатії. Генетичне тестування допомагає відрізнити їх.

Клінічні новини та дослідження

Останні регуляторні рішення та публікації щодо цієї нозології

Що мавакамтен приносить пацієнтам з обструктивною гіпертрофічною кардіоміопатією: клінічна доступність та вплив на спільноту

13 Oct 2026 FDA

Мавакамтен, новаторський селективний інгібітор серцевого міозину, є значним досягненням у лікуванні симптоматичної обструктивної гіпертрофічної кардіоміопатії (ОГКМ) для дорослих та дітей....

Читати далі →

Що Левацетиллейцин Пропонує При Атаксії-Телеангіектазії: Клінічна Доступність та Вплив на Пацієнтів

9 Oct 2026 FDA

Левацетиллейцин (Aqneursa) закріпив свою роль як клінічно доступний і ключовий засіб для лікування атаксії у пацієнтів з атаксією-телеангіектазією (А-Т), ставши...

Читати далі →

Що Ctexli (хенодіол) Пропонує при Церебротендинозному Ксантоматозі: Клінічна Доступність, Метаболічна Корекція та Вплив на Пацієнтів

5 Oct 2026 FDA

Ctexli (хенодіол), нині встановлена терапія, є критично важливим, першим у своєму класі засобом для лікування дорослих із церебротендинозним ксантоматозом (ЦТК)....

Читати далі →

Тулісокібарт від Merck демонструє багатообіцяючі результати у Фазі 2b для помірної та важкої форми гнійного гідраденіту

4 Oct 2026 FDA

Досліджуване антитіло до TL1A, тулісокібарт від Merck, продемонструвало значні позитивні результати у дослідженні Фази 2b для помірної та важкої форми...

Читати далі →

Мірдаметиніб зменьшує розмір пухлин майже вдвоє у пацієнтів нейрофіброматозу 1 типу (НФ1) з плексиформними нейрофібромами

3 Oct 2026 Генетика FDA

Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) схвалило Gomekli (мірдаметиніб), пероральний інгібітор МЕК, для осіб...

Читати далі →

Алопуринол Отримав Перше Статусне Визначення Орфанного Препарату для Синдрому Марфана

2 Oct 2026 FDA

У знаковій події для спільноти рідкісних захворювань, алопуринол отримав статус орфанного препарату (ОП) для лікування синдрому Марфана від регуляторних органів....

Читати далі →