Клінічне визначення
Атиповий аутизм — це рідкісний розлад розвитку, подібний до аутизму, але не повністю відповідає критеріям інших специфічних розладів спектру аутизму. Зазвичай він включає легші затримки розвитку та соціальних навичок, а також менш виражену повторювану поведінку.
Епідеміологія та поширеність
Епідеміологічні дані для цієї нозології наразі уточнюються. Підпишіться на оновлення реєстру.
Клінічні прояви
Люди з атиповим аутизмом можуть мати легкі або помірні труднощі з соціальною взаємодією, спілкуванням та поведінкою. Симптоми можуть значно варіюватися, але загалом менш виражені, ніж при класичному аутизмі. Вони можуть мати труднощі з заведенням друзів, розумінням соціальних сигналів або мати незвичні інтереси, але ці проблеми не настільки виражені.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
—
Методи діагностики
Діагноз встановлюється спеціалістом, таким як дитячий психіатр або психолог, шляхом спостереження та інтерв'ю. Специфічного тесту не існує; натомість лікарі виключають інші стани та оцінюють, чи відповідають симптоми критеріям атипового аутизму згідно з встановленими рекомендаціями.
Лікування та терапія
Лікування зосереджене на управлінні симптомами та покращенні навичок. Це може включати поведінкову терапію, логопедичну терапію, тренування соціальних навичок та освітню підтримку. Ліки можуть використовуватися для пов'язаних проблем, таких як тривожність або гіперактивність, але лікування не існує.
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть бути схожими, включають класичний аутизм, синдром Аспергера, дитячий дезінтегративний розлад та синдром Ретта. Атиповий аутизм діагностується, коли симптоми не повністю відповідають цим іншим розладам.
