Клінічне визначення
Епілептичний синдром з дебютом у підлітковому віці — це група епілептичних станів, які починаються у віці від 10 до 20 років. Вони спричиняють повторні напади без чіткого тригера та часто мають специфічні патерни на електроенцефалограмі (ЕЕГ). Поширені типи включають ювенільну міоклонічну епілепсію, ювенільну абсансну епілепсію та епілепсію з ізольованими генералізованими тоніко-клонічними нападами.
Епідеміологія та поширеність
Епідеміологічні дані для цієї нозології наразі уточнюються. Підпишіться на оновлення реєстру.
Клінічні прояви
Симптоми зазвичай починаються в підлітковому віці. Вони можуть включати короткі епізоди завмирання (абсансні напади), раптові посмикування (міоклонічні напади) або судоми всього тіла (генералізовані тоніко-клонічні напади). Напади часто виникають незабаром після пробудження.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
—
Методи діагностики
Лікарі діагностують цей стан, вивчаючи анамнез пацієнта та описи нападів. ЕЕГ (дослідження мозкових хвиль) має ключове значення для виявлення специфічних патернів. Візуалізація мозку, наприклад МРТ, може бути проведена для виключення інших причин.
Лікування та терапія
Лікування зазвичай включає протинападкові препарати, такі як вальпроат, ламотриджин або леветирацетам. Зміни способу життя, як-от достатній сон і уникнення тригерів, можуть допомогти. Більшість людей добре відповідають на медикаментозну терапію.
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть виглядати подібно, включають інші типи епілепсії (наприклад, дитячу абсансну епілепсію), непритомність (синкопе) або неепілептичні напади. Лікар може відрізнити їх за допомогою тестів і анамнезу.
