Клінічне визначення
Це тип раку крові, який може розвинутися після лікування певними хіміотерапевтичними препаратами (наприклад, етопозидом, доксорубіцином або даунорубіцином) з приводу іншого раку. Він спричинений пошкодженням ДНК у клітинах кісткового мозку, що призводить до аномального росту білих кров'яних клітин.
Епідеміологія та поширеність
Епідеміологічні дані для цієї нозології наразі уточнюються. Підпишіться на оновлення реєстру.
Клінічні прояви
Симптоми зазвичай з'являються через 2-3 роки після хіміотерапії та включають втому, легке утворення синців або кровотечі, часті інфекції, біль у кістках, а іноді набряки в інших частинах тіла, де накопичуються лейкемічні клітини.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
—
Методи діагностики
Лікарі діагностують це захворювання, беручи зразок крові та кісткового мозку для пошуку аномальних клітин і специфічних генетичних змін, таких як перебудови в гені MLL.
Лікування та терапія
Лікування може включати хіміотерапію, таргетну терапію або трансплантацію стовбурових клітин. Підхід залежить від загального стану здоров'я пацієнта та специфічних генетичних особливостей лейкемії.
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть мати подібний вигляд, включають інші типи лейкемії, мієлодиспластичні синдроми (розлад неефективного вироблення клітин крові) та синдроми недостатності кісткового мозку.
