Клінічне визначення
Набута поренцефалія — це стан головного мозку, при якому в зовнішніх шарах мозку утворюються заповнені рідиною порожнини або щілини. Це відбувається внаслідок пошкодження, спричиненого такими подіями, як черепно-мозкова травма, інфекція, крововилив або порушення кровопостачання після народження, а не через проблему, наявну при народженні або успадковану.
Епідеміологія та поширеність
Епідеміологічні дані для цієї нозології наразі уточнюються. Підпишіться на оновлення реєстру.
Клінічні прояви
Симптоми варіюють залежно від розміру та розташування порожнин. Вони можуть включати судоми, м'язову слабкість або параліч однієї сторони тіла, затримку розвитку, інтелектуальну недостатність, проблеми із зором або труднощі з координацією та рівновагою.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
—
Методи діагностики
Лікарі діагностують набуту поренцефалію за допомогою візуалізації мозку, такої як МРТ або КТ, які можуть показати заповнені рідиною порожнини. Також може бути проаналізована історія хвороби пацієнта на предмет подій, які могли спричинити пошкодження мозку.
Лікування та терапія
Лікування спрямоване на контроль симптомів і може включати медикаменти для лікування судом, фізичну терапію при м'язовій слабкості, ерготерапію для повсякденних навичок та спеціальну освіту при затримці розвитку. Хірургічне втручання потрібне рідко.
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть виглядати подібно, включають вроджену поренцефалію (наявну при народженні), шизенцефалію (щілини в мозку внаслідок раннього розвитку), гідраненцефалію (більша частина мозку замінена рідиною) та великі арахноїдальні кісти. Їх розрізняють за часом пошкодження та особливостями візуалізації.
