Клінічне визначення
Набуте гіпоталамічне ожиріння — рідкісна та тяжка форма ожиріння, спричинена пошкодженням гіпоталамуса, частини мозку, яка контролює голод та енергетичний баланс. Це пошкодження може бути наслідком пухлин, хірургічного втручання, опромінення або черепно-мозкової травми. Воно призводить до швидкого, неконтрольованого набору ваги, оскільки здатність організму регулювати апетит і використання енергії порушується.
Епідеміологія та поширеність
Епідеміологічні дані для цієї нозології наразі уточнюються. Підпишіться на оновлення реєстру.
Клінічні прояви
У людей із цим станом спостерігається надзвичайно виражений і швидкий набір ваги, який важко контролювати. Вони часто мають непереборний апетит (гіперфагію), проблеми з вегетативною нервовою системою (яка контролює, зокрема, частоту серцевих скорочень і травлення) та знижений метаболізм, тобто витрачають менше калорій у стані спокою. Збільшення ваги зазвичай резистентне до дієти та фізичних вправ.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
—
Методи діагностики
Діагноз ґрунтується на анамнезі пошкодження гіпоталамуса (внаслідок пухлини, операції тощо) та швидкому наборі ваги, який не можна пояснити іншими причинами. Лікарі можуть використовувати візуалізацію головного мозку (наприклад, МРТ), щоб побачити пошкодження та виключити інші стани. Аналізи крові можуть бути проведені для перевірки рівнів гормонів.
Лікування та терапія
Лікування зосереджене на контролі симптомів та запобіганні подальшому набору ваги. Це може включати сувору дієту та план фізичних вправ, ліки для зниження апетиту або підвищення метаболізму, а іноді хірургічне втручання (наприклад, баріатричну хірургію). Однак ці методи лікування часто менш ефективні, ніж при інших типах ожиріння. Лікування основної причини (наприклад, лікування пухлини) також важливе.
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть спричиняти швидкий набір ваги, включають інші типи ожиріння (наприклад, звичайне ожиріння), синдром Кушинга (підвищений рівень кортизолу), гіпотиреоз (низький рівень гормонів щитоподібної залози) та генетичні синдроми ожиріння. Лікарі перевірятимуть їх, щоб переконатися в правильності діагнозу.
