Клінічний опис та значення
Вторинний гіперальдостеронізм — це стан, при якому надниркові залози виробляють надмірну кількість альдостерону не через первинну патологію надниркових залоз, а внаслідок надмірної активації ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС). Зазвичай це виникає, коли нирки відчувають зниження кровотоку або низький рівень натрію, що призводить до підвищеного вивільнення реніну, який, у свою чергу, стимулює продукцію альдостерону. Клінічно проявляється артеріальною гіпертензією, гіпокаліємією, метаболічним алкалозом, а іноді м'язовою слабкістю, втомою, підвищеною спрагою та сечовипусканням. Поширені причини включають стеноз ниркової артерії, серцеву недостатність, цироз із асцитом та нефротичний синдром. На відміну від первинного гіперальдостеронізму, рівень реніну підвищений або неадекватно нормальний, що відображає вторинний характер розладу.
Пов’язані рідкісні захворювання (1)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)