Клінічний опис та значення
Підвищена осмотична резистентність еритроцитів — це лабораторний феномен, при якому червоні кров'яні клітини стають аномально стійкими до руйнування (гемолізу) у дедалі більш розведених сольових розчинах. У здорових людей еритроцити починають руйнуватися за певної низької концентрації солі, але за цього стану вони витримують значно нижчі концентрації до початку гемолізу. Це зазвичай відображає зміни мембрани еритроцитів або збільшене співвідношення площі поверхні до об'єму, як спостерігається при спадковому сфероцитозі або таласемії. Визначається за допомогою тесту осмотичної крихкості, де вища резистентність означає менший гемоліз за даної концентрації солі. Клінічно це допомагає розрізняти різні типи анемій та порушення мембран еритроцитів.
Пов’язані рідкісні захворювання (1)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)