Клінічний опис та значення
Позитивність до антитіл проти тромбоцитарних антигенів означає, що аналіз крові виявив антитіла, які специфічно націлені на білки на поверхні тромбоцитів — дрібних фрагментів клітин, що допомагають згортанню крові. Ці антитіла виробляються імунною системою, коли вона помилково ідентифікує тромбоцити як чужорідні або шкідливі. Стан можна виміряти кількома лабораторними методами, такими як проточна цитометрія, імуноферментний аналіз (ІФА) або непряма імунофлуоресценція, і антитіла можуть бути спрямовані проти різних тромбоцитарних глікопротеїнів, наприклад GPIIb/IIIa або GPIb/IX. Наявність цих антитіл може призвести до посиленого руйнування тромбоцитів, що спричиняє низький рівень тромбоцитів (тромбоцитопенію) та схильність до легких синців або кровотеч. Вони найчастіше пов'язані з імунною тромбоцитопенією (ІТП), але також можуть виникати при медикаментозно-індукованій тромбоцитопенії, гепарин-індукованій тромбоцитопенії або після переливання крові.
Пов’язані рідкісні захворювання (2)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)